
Цепенда Ігор Євгенович
Голова Вченої Ради, радник Міністра освіти і науки України, радник ректора
Доктор політичних наук, професор, член-кореспондент НАПН України, Лауреат Національноі премії імені Бориса Патона, Заслужений діяч науки і техніки України, доктор політичних наук, професор, член-кореспондент НАПН України.
тел.: (0342) 59-61-54; e-mail: chair.senate@cnu.edu.ua
Народився 18 жовтня 1964 року в м. Івано-Франківську.
У 1986 році з відзнакою закінчив історичний факультет Івано-Франківського педагогічного інституту імені Василя Стефаника. Того ж року розпочав трудову діяльність на посаді вихователя Івано-Франківської школи-інтернату №1.
Впродовж 1986-1988 рр. проходив строкову військову службу в Збройних силах.
Після закінчення служби в 1988 році продовжив працювати за фахом на посаді вчителя історії ЗОШ №21 м. Івано-Франківська.
З 1988 по 1990 роки працював старшим лаборантом кафедри історії СРСР та УРСР Івано-Франківського державного педагогічного інституту імені Василя Стефаника.
Впродовж 1990 – 1993 рр. навчався в аспірантурі на кафедрі політичної історії Київського державного педінституту імені М.Горького (тепер – Український державний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова) та на кафедрі історії України Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника.
У 1993 році захистив кандидатську дисертацію у Київському державному університеті імені Тараса Шевченка на тему «Українська національна освіта в Західній Україні. 1919-1939 рр. (політичний аспект)» (спеціальність 07.00.01 – історія політичних партій та громадських рухів). Наукові керівники – професор Володимир Грабовецький та професор Олександр Кузьмінець.
У 1993-1996 роках працював у Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника на посадах асистента, доцента кафедри історії України, заступника декана юридичного факультету.
У 1996 році перейшов на дипломатичну роботу, працюючи спочатку другим, а згодом першим секретарем Посольства України в Республіці Польща.
Після завершення дипломатичного відрядження у 1999 році за направленням МЗС України перебував у докторантурі Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України. У період навчання в докторантурі учасник Міжнародних наукових семінарів «Україна-Польща: важкі питання» (1999-2002 рр.).
У 2002 році був відкликаний з докторантури МЗС України у зв’язку з направленням у довгострокове дипломатичне відрядження в Республіку Польща, під час якого працював до 2006 року на посадах першого секретаря, радника з політичних питань, Тимчасового повіреного в справах України в Республіці Польща. Серед іншого брав участь у переговорному процесі щодо вшанування місць українсько-польської пам’яті та підготовці декларації Президентів України та Польщі «Про примирення» з нагоди вшанування 60-річчя Волинської трагедії.
З вересня 2006 року – проректор з міжнародного співробітництва Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, професор кафедри міжнародних відносин.
У 2009 році захистив дисертацію в Інституті політичних і етнонаціональних досліджень НАН України на здобуття наукового ступеня доктора політичних наук на тему «Українсько-польські етнополітичні відносини 40-50-х років ХХ століття» (спеціальність – 23.00.05 – етнополітологія та етнодержавознавство). Науковий консультант – професор Май Панчук.
З квітня 2011 року – присвоєно вчене звання професора кафедри міжнародних відносин. З лютого 2012 року – виконуючий обов’язки ректора Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. 20 квітня 2012 року конференцією трудового колективу обраний, у першому турі з результатом 52,8%, ректором Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. 7 травня 2019 року за результатами таємного голосування (85,58%) на виборах був вдруге обраний на посаду ректора Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника.
З 5 липня 2024 року до 17 листопада 2025 року – виконуючий обов’язки ректора Карпатського національного університету імені Василя Стефаника.
24 червня 2026 року таємним голосуванням (за – 57, проти – 5) обраний Головою вченої ради КНУВС.
За час роботи ініціював та реалізував низку міжнародних проєктів та освітніх ініціатив у співпраці з провідними європейськими університетами, зокрема, відновлення колишньої астрономічної обсерваторії на горі Піп Іван Чорногірський – Міжнародний науковий центр «Обсерваторія» (Українські Карпати) та державний інвестиційний проєкт – Міжнародний цент зустрічей студентської молоді України та Польіщ в с. Микуличин.
Автор понад 100 наукових публікацій з історії українсько-польських відносин ХХ століття, сучасних двосторонніх взаємин України і Польщі, а також з освітньої проблематики.
Державні нагороди:
- Лауреат Національної премії імені Бориса Патона
- Заслужений діяч науки і техніки України
- Грамота Верховної Ради України «За заслуги перед Українським народом»
Відзнаки відомств, наукових та громадських інституцій України:
- Нагрудний знак МОН України “За наукові та освітні досягнення”
- Нагрудний знак МОН України “Відмінник освіти”
- Пам’ятна відзнака на честь 100-річчя Національної академії наук України
- Відзнака Національної академії наук України «За професійні здобутки»
- Медаль Національної академії педагогічних наук України “Григорій Сковорода” Лауреат Премії імені академіка Петра Тронька Національної спілки краєзнавців України
- Лауреат Премії імені Дмитра Яворницького Національної спілки краєзнавців України
- Відзнака “Почесний громадянин міста Івано-Франківська”
- Лауреат обласної премії імені Леся Мартовича
- Почесна відзнака “Золота медаль Херсонського державного університету”
Іноземні премії, відзнаки та почесні звання:
- Командорський Хрест Ордену Заслуги (РП)
- Відзнака Міністра закордонних справ Республіки Польща «Bene Merito»
- Срібна медаль Міністра науки і вищої школи РП “Sapientia et Veritas”
- Лауреат нагороди XII Форуму «Європа-Україна» (Республіка Польща)
- Лауреат нагорода редакції газети «Rzeczpospolitа» імені Єжи Ґедройця
- Почесний доктор (Doctor honoris causa) Жешувського університету (Республіка Польща)
- Почесний консул Краківського технологічного університету «Гірничо-металургійна академія імені Станіслава Сташіца» (Республіка Польща)
- Почесне звання „Заслужений для Вищої державної професійної школи в Гожуві Великопольському” (Академія в Гожуві Великопольському)
- Медаль Центру Східної Європи імені Кирила і Мефодія Університету Марії Склодовської-Кюрі у Любліні (Республіка Польща)
- Ювілейна медаль 200-ліття Варшавського університету
- Почесна грамота Асоціації україністів Японії за вагомий внесок у розвиток японсько-українських відносин
- Почесний амбасадор організації “Ukrainehilfe Breitscheid St. Laurentius Gemeinschaft” в Україні (ФРН)
Церковні відзнаки:
- Орден Святого Великомученика Юрія Переможця ПЦУ
- Орден Різдва Христового (ПЦУ)
- Орден Святого Миколи Чудотворця (ПЦУ)
- Грамота Верховного архиєпископа Київо-Галицького УГКЦ Святослава
- Грамота Митрополита Київського ПЦУ Епіфанія «За віддане служіння Богові й Україні”
Громадська діяльність:
- Член Колегії Міністерства освіти і науки України
- Член Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України
- Віце-президент Федерації волейболу України
- Член виконкому Федерації бадмінтону України, керівник ФБУ в Івано-Франківській області
- Президент Івано-Франківського обласного відділення Малої академії наук України
- Голова ради Спортивної студентської спілки в Івано-Франківської області
- Почесний амбасадор міста Івано-Франківська
- Дійсний член Української академії політичних наук
- Член Ради колективних членів юридичного журналу “Право України”
- Член наукової ради міждисциплінарного журналу “Acta Baltico-Slavica” Інституту славістики Польської Академії Наук
- Член редакційної колегії “Przegląd Sejmowy”. Наукове видання Сейму РП
- Член Дорадчого комітету проекту SNPA “Підтримка природно-заповідних територій в Україні”
Одружений. Має двох синів і доньку.