З глибоким сумом повідомляємо, що на 78-му році життя перестало битися серце доктора історичних наук, професора, провідного фахівця Навчально-наукового інституту історії, етнології і археології Карпат Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Петра Степановича Сіреджука.
Петро Степанович Сіреджук – відомий український історик, доктор історичних наук (з 2010 р.), професор (з 2015 р.). Науковець був невтомним дослідником, якого чи не щодня можна було зустріти в архівах і книгозбірнях. Широким було коло його наукових зацікавлень: археологія, археографія, бiографiстика, гуцулознавство, демографія, етнологія, історія, кастеологiя, картографія, краєзнавство, культурологія, ономастика, фольклористика та топоніміка.
Ми завжди пам’ятатимемо його як людину з великим серцем, глибокими знаннями та незламною волею до науки. Його спадщина продовжуватиме жити в його працях, учнях та колегах, які будуть берегти його пам’ять і продовжувати його наукові ідеї.
Петро Степанович народився 16 липня (за паспортом 23 листопада) 1949 р. у с. Космач Косівського району Івано-Франківської області.
Після закінчення загальноосвітньої середньої школи у 1966–1968 рр. працював буровим робітником ІІ розряду, помічником бурового майстра ІІІ розряду Паладаурської ГРП м. Болнісі Грузинської РСР. Певний час працював слюсарем-монтажником ІІ розряду Івано-Франківського приладобудівного заводу.
Протягом 1971–1976 рр. навчався на історико-педагогічному факультеті Івано-Франківського державного педагогічного інституту ім. В. Стефаника (нині Карпатський національний університет імені Василя Стефаника), який закінчив з відзнакою.
Після завершення навчання працював учителем історії в с. Устечко Заліщицького району Тернопільської області. Із 1978 до 1994 рр. – перебував на службі в органах УМВС м. Львів (підполковник міліції).
1989 р. захистив кандидатську дисертацію на тему «Історія заселення Галицької землі в XIV–XVIII ст.». Із 1994 по 2004 рр. – викладач кафедри соціальних дисциплін Львівського інституту внутрішніх справ при Українській академії внутрішніх справ. Із 2004 р. – старший викладач, доцент кафедри загальноекономічних і гуманітарних дисциплін Івано-Франківського інституту менеджменту Тернопільського національного економічного університету (нині – Західноукраїнський національний університет).
Із 2008 р. – старший науковий співробітник відділу історії науково-дослідного Інституту історії, етнології і археології Карпат Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. У 2010 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук на тему «Соціально-економічне становище і культурне життя німецької меншини Східної Галичини (20–30-і роки ХХ ст.)». Упродовж 2018–2020 рр. – професор кафедри історії Центральної та Східної Європи і спеціальних галузей історичної науки. Із 2021 р. і по сьогодні провідний фахівець Навчально-наукового інституту історії, етнології і археології Карпат Карпатського національного університет імені Василя Стефаника.
Автор понад 400 історико-краєзнавчих публікацій у періодиці, у тому числі 200 наукових праць: «Чи була волоська колонізація Українських Карпат?» (1992 р.), «Першовитоки. Нариси історії заселення Заліщанщини від найдавніших часів до наших днів» (1994 р.), «Найдавніший інвентар Микуличина», «Торгівля на Галицькій Гуцульщині» (1996 р.), «Хронологія перших згадок міст і сіл Косівщини» (1997 р.), «З хроніки села Уторопів» (1998 р. ), бібліографічний довідник «Космач над Пістинькою» (2011 р.); співавтор відомих колективних робіт «Гуцульщина» (1989 р.), «Старожитності Косівщини» (1997 р.), І–ІV томів «Гуцульщини» (1999–2002 рр.), «Новоселиця над Рибницею» (2006 р.), «Соціально-економічне становище і культурне життя німецької меншини Східної Галичини (20–30-і роки ХХ ст.)» (2008 р.), «Старожитності Гуцульщини» (2011 р.), «Інвентар Снятинського староства 1752 р.» (2015 р.), «Галицька Гуцульщина у Великій війні 1914–1918 рр.» (2016 р.), «Лицарі Визвольної війни 1918–1919 рр. До 100-річчя проголошення ЗУНР: вояки і старшини УГА родом із Галицької Гуцульщини» (2018 р.), «Галицька Гуцульщина доби Західно-Української Народної Республіки» (2019 р.), «Січові стрільці і старшини Галицької Гуцульщини» (2021 р.), «Перша Гуцульська сотня УСС сотника Клима Гутковського» (2022 р.), «Друга Гуцульська сотня Українських Січових Стрільців» (2023 р.), «Січові стрільці і старшини Снятинщини і Заболотівщини. Біобібліографічний довідник» (2024 р.), «Покутська сотня УСС Сеня Горука. Наукове видання» (2025 р.) та ін.
Постійний член Гуцульського дослідницького інституту в м. Чикаго (1994 р., США); голова історико-краєзнавчої секції Регіонального об’єднання дослідників Гуцульщини. Лауреат премії імені Івана Крип’якевича (1996 р.), стипендіат Польського АН (1995 р., 1998 р., 2003 р., 2006 р.) та Королеви Ядвіги Ягеллонського університету в м. Краків (2005 р., Польща), Інституту Гердера в Німеччині (1996 р.). Почесний член Спілки краєзнавців Прикарпаття (1997 р.). У лютому 2025 р. йому було вручено медаль «За заслуги перед університетом» (за визначні досягнення, багаторічну сумлінну працю, високий професіоналізм та внесок у розвиток університету).
Висловлюємо щирі співчуття родині, близьким, колегам та учням! Нехай пам’ять та добра згадка про нього залишиться назавжди серед нас.
Вічна пам’ять!