11 червня у Карпатському національному університеті імені Василя Стефаника відбувся круглий стіл на тему «Перспективи впровадження цифрових технологій у сфері біологічного моніторингу». Захід об’єднав представників наукової спільноти, викладачів, спеціалізованих підприємств та експертів у галузі екології, біології й інформаційних технологій для обговорення сучасних підходів до збору, аналізу та використання екологічних даних.
До участі в круглому столі долучився заступник Голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Сергій Захарін.
Відкриваючи захід, ректорка університету Валентина Якубів наголосила на важливості цифрової трансформації наукових досліджень та екологічного моніторингу в умовах сучасних викликів.
«Сьогодні ми живемо в епоху стрімкої цифровізації, коли нові цифрові рішення створюються швидше, ніж ми встигаємо їх опановувати та впроваджувати в різні сфери діяльності, зокрема у біологічний та екологічний моніторинг. Перед нами постає чимало викликів — як у сфері цифрових інформаційних технологій, так і в питаннях збереження довкілля. Саме тому надзвичайно важливо, що кафедра біології та екології активно працює в цьому напрямі», — зазначила Валентина Якубів.
Ректорка також підкреслила вагому роль Міжнародного наукового центру «Обсерваторія» у розвитку міжнародної співпраці та впровадженні сучасних підходів до екологічного моніторингу, висловивши сподівання на створення й ефективне використання інноваційних цифрових рішень для розв’язання актуальних екологічних проблем.
Голова Вченої ради університету, професор Ігор Цепенда підкреслив, що цифровізація наукових досліджень сьогодні є одним із ключових чинників розвитку сучасної науки та ефективного управління природними ресурсами. Він відзначив важливість міждисциплінарної співпраці між науковцями, фахівцями у сфері інформаційних технологій, державними установами та природоохоронними організаціями задля формування якісної системи екологічного моніторингу, яка відповідатиме європейським стандартам і потребам українського суспільства.
У рамках круглого столу директорка Міжнародного наукового центру «Обсерваторія» Мирослава Миленька представила доповідь «Біологічний моніторинг у цифрову епоху: потенціал Карпатського національного університету імені Василя Стефаника для формування сучасної системи екологічних даних». У своєму виступі вона окреслила можливості університету щодо розвитку цифрової інфраструктури екологічного моніторингу, накопичення та аналізу даних, а також перспективи використання наукового потенціалу МНЦ «Обсерваторія» для реалізації інноваційних проєктів.
Уляна Семак презентувала доповідь «Застосування технологій дистанційного зондування Землі та геоінформаційних систем для моніторингу біорізноманіття», під час якої розглянула сучасні методи отримання та обробки просторових даних для оцінювання стану екосистем і збереження біорізноманіття.
Галина Мельниченко представила учасникам результати досліджень у доповіді «Впровадження аеробіологічного контролю як інструменту вдосконалення моніторингу атмосферного повітря в Україні», акцентувавши увагу на можливостях використання аеробіологічних спостережень для оцінки якості повітря та прогнозування екологічних ризиків.
Про сучасні інформаційні технології в екологічних дослідженнях розповів Леонід Тріандофілі, аспірант і фахівець у сфері інформаційних технологій. У доповіді «ІТ-рішення для високогірного екологічного моніторингу: перспективи створення цифрової платформи даних на базі МНЦ “Обсерваторія”» він представив бачення розвитку єдиної цифрової системи збору, зберігання та аналізу екологічної інформації, яка може стати важливим інструментом для науковців, органів влади та природоохоронних установ.
Під час дискусійної частини учасники обговорили можливості інтеграції університетських досліджень у практичні системи спостережень, перспективи використання цифрових технологій для біологічного та екологічного моніторингу, а також формати співпраці між університетом, державними інституціями, науковими установами, територіальними громадами та природоохоронними територіями.
За результатами круглого столу учасники узагальнили пропозиції щодо подальшого розвитку цифрових інструментів моніторингу довкілля та окреслили перспективні напрями співпраці. Захід став важливою платформою для обміну досвідом, налагодження професійних контактів і формування нових ініціатив у сфері цифровізації екологічних досліджень та біологічного моніторингу.
