Доброю традицією на педагогічному факультеті є проведення «Днів духовної віднови». З 23 по 27 березня 2026 року студенти та викладачі факультету мали нагоду долучитися до низки заходів, організованих доценткою кафедри початкової освіти та освітніх інновацій Марією Копчук-Кашецькою.
У перший день віднови на зустріч із молоддю завітав священник Тарас Дзяйло — голова молодіжної комісії Івано-Франківської архієпархії УГКЦ, який поблагословив присутніх і побажав, щоб кожен упродовж тижня пережив справжню духовну віднову та наблизився до Бога.
Змістовними й повчальними були виступи братів-семінаристів Івано-Франківської духовної семінарії імені свщмч. Йосафата та Івано-Франківської академії Івана Золотоустого: Добровлянського Арсена, Торб’яка Андрія, Кулика Андрія, Гуцуляка Володимира, Олійника Валентина, Хомина Юрія, Дубана Назара, Чепіля Андрія. Кожна зі стацій Хресної дороги супроводжувалася демонстрацією ікон із зображеннями страждань Ісуса Христа.
На завершення отець Тарас Дзяйло зазначив: «Як колись Ісус ніс свій хрест, так Україна несе його нині.
З вірою в перемогу добра над злом ми проходимо Хресною дорогою, щоб просити у Спасителя сили вистояти в російсько-українській війні». Духовний наставник побажав, щоб і надалі проведення таких тижнів духовної віднови наповнювало серця молодих людей вірою, добротою, милосердям і прагненням пізнати живого Христа.
Усі присутні молилися за Перемогу, спокій, мир та Боже благословення для України. Завершився тиждень духовної віднови поїздкою викладачів кафедри початкової освіти та освітніх інновацій до Відпустового центру блаженного Симеона Лукача — осередку духовної підтримки, молитви та паломництва.
Учасники поїздки об’єдналися у спільній молитві за мир в Україні. Особливо щирими були прохання за українських воїнів, поранених і полонених, за мирне небо, родини, дітей та перемогу добра. Слова молитви, підсилені вірою й надією, наповнювали серця спокоєм і духовною підтримкою, дарували впевненість у майбутньому.
Під час молитовної ходи стаціями Хресної дороги викладачі не лише згадували страждання Ісуса Христа, а й ніби проживали цей шлях разом із Ним, відкриваючи нові грані жертовної любові та всепрощення.
Зупиняючись біля кожної стації, учасники роздумували над сенсом людського болю і сили духу, над здатністю вистояти у випробуваннях та зберегти віру. Ці роздуми перепліталися із сучасними реаліями — болем війни, втратами та тривогами за майбутнє.
Щира вдячність священнику Богдану Рудницькому за духовне наставництво, підтримку та молитовний супровід.
