Сьогодні в Карпатському національному університеті імені Василя Стефаника відбулася ІІ Міжнародна науково-практична конференція «Спільне і відмінне у філологічній картині світу слов’ян», присвячена пам’яті професора Миколи Лесюка, багаторічного завідувача кафедри слов’янських мов.
Конференція була зосереджена на обговоренні актуальних методологічних та теоретичних питань у галузі славістики. Зокрема, секційні засідання охоплювали теми мовознавства, літературознавства, перекладознавства, соціолінгвістичних та глоттодидактичних досліджень слов’янських мов.
Окрема секція була виділена для перших наукових спроб студентських славістичних досліджень.
Організаторами конференції стали кафедра слов’янських мов спільно з кафедрою загального та германського мовознавства Факультету філології Карпатського національного університету імені Василя Стефаника. Модератором виступила завідувач кафедри слов’янських мов Наталія Щербій.
Ректорка університету Валентина Якубів зазначила:
«Сьогодні у стінах Карпатського національного університету імені Василя Стефаника відбувається ІІ Міжнародна науково-практична конференція «Спільне і відмінне у філологічній картині світу слов’ян», присвячена пам’яті професора Миколи Лесюка — багаторічного завідувача кафедри слов’янських мов, видатного науковця, наставника і Людини з великої літери. Для нашого університету надзвичайно важливо, щоб такі масштабні наукові події проходили саме тут, адже ми вшановуємо постать, яка стала символом наукової принциповості, глибини думки та відданості українській філології.
Професор Микола Лесюк залишив по собі потужну наукову школу, вагомі дослідження та цілу плеяду учнів, які продовжують його справу. Ми пишаємося його науковим доробком і моральними цінностями, які він утверджував у спілкуванні зі студентами й колегами. Його інтелігентність, порядність і безмежна любов до рідного слова назавжди залишаться для нас прикладом. Проведення цієї конференції стане доброю щорічною традицією нашого університету.
Ми завжди шануємо пам’ять наших учених, які відійшли у вічність, і прагнемо, щоб їхня наукова спадщина жила та розвивалася. Особливо символічною є тема конференції сьогодні — у час, коли Україна вже четвертий рік протистоїть повномасштабній війні. Професор Лесюк глибоко досліджував мову, її історію, походження слів, їх функціонування у слов’янському та міжнародному контексті. Він розумів мову як основу ідентичності нації.
Тому нині як ніколи важливо проводити наукові заходи, спрямовані на збереження й утвердження української мови, плекати любов до неї серед студентства та молодого покоління. Адже допоки ми бережемо свою мову, культуру й духовні цінності — доти сильна й незламна Україна».
Голова Вченої ради університету Ігор Цепенда підкреслив:
«Микола Лесюк — це видатна постать в українському мовознавстві. Його заслуга полягає не лише в тому, що він виховав цілу плеяду учнів і сформував потужне коло фахівців, а насамперед у тому, що фундаментально розробляв унікальні наукові праці, присвячені діалектології — галузі, яка має особливе значення для розвитку української мови. Саме на основі його досліджень формувалася діалектологічна школа, яку сьогодні представляє Карпатський національний університет імені Василя Стефаника. Разом із колегами науковці глибоко досліджували живе народне мовлення, працювали безпосередньо в українських селах, занурюючись у мовну стихію. Наша область є унікальною в масштабах усієї України, адже тут історично сформувалися чотири субетнічні групи — гуцули, бойки, покутяни та ополяни. Дослідження їхніх говірок — це неоціненний скарб для українського мовознавства, адже саме діалекти є живим джерелом і підґрунтям літературної мови. У цих говірках збережено багатство лексики, фонетичних і граматичних особливостей, які формували українську мовну традицію століттями. Те, що зробив Микола Лесюк разом із колегами, — це міцний фундамент великої наукової школи, яка й сьогодні розвивається та продовжує досліджувати мовне розмаїття України».
Декан факультету філології Роман Голод відзначив, що постать професора Миколи Лесюка є визначальною для розвитку українського мовознавства та надихає нові покоління науковців на глибоке вивчення слов’янських мов
У конференції взяли участь 136 науковців із шести країн світу: Польщі (Варшавський університет, Ягеллонський університет, Університет у Сєдльцях, Університет Ігнатіанум у Кракові, Інститут славістики Польської академії наук, Інститут польської мови Польської академії наук), Чехії (Університет Палацього в Оломоуці), Словенії (Університет у Любляні), Австрії (Віденський університет), Болгарії (Софійський університет Святого Климента Охридського, Пловдивський університет «Паїсій Хілендарський») та України (28 наукових установ, серед яких: Національна академія наук України — Інститут української мови, Інститут мовознавства; Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка; Донецький національний університет імені Василя Стуса; Карпатський національний університет імені Василя Стефаника; Волинський національний університет імені Лесі Українки; Західноукраїнський національний університет; Хмельницький національний університет; Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна; Одеський національний університет імені І. І. Мечникова; Київський національний університет імені Тараса Шевченка; Львівський національний університет імені Івана Франка; Уманський державний університет імені Павла Тичини; Національно-технічний університет «Дніпровська політехніка»; Житомирський державний університет імені Івана Франка; Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького; Рівненський державний гуманітарний університет; Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка; Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського; Київський національний лінгвістичний університет; Луганський національний університет імені Тараса Шевченка; Університет Короля Данила; Сумський державний університет; Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка; Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» та ін.).
