20 лютого в Україні вшановують пам’ять Героїв Небесної Сотні — людей, які віддали свої життя за свободу, гідність і європейський вибір нашої держави під час Революція гідності. Саме у ці лютневі дні 2014 року протистояння між українським народом і тодішнім режимом досягло свого апогею.
Із 18 по 20 лютого на Майдані загинули 78 осіб, а після 20 лютого від поранень померло ще понад 20 протестувальників. Усі вони увійшли до історії як Небесна Сотня — символ незламності українського духу та жертовної любові до Батьківщини.
У Карпатському національному університеті імені Василя Стефаника традиційно зібралися біля пам’ятного Обеліску, присвяченого студентам і викладачам, які загинули у боротьбі за незалежність України, щоб віддати шану вічно молодому студентові філософського факультету — Роману Гурику.
У заході взяли участь ректорка університету Валентина Якубів, представники ректорату, голова Вченої ради університету Ігор Цепенда, викладачі, студенти та працівники університету, родина Романа — зокрема його мама Ірина Гурик, а також представники медіа.
Роман Гурик — Герой Небесної Сотні, Герой України. Життя 19-річного юнака, сповненого мрій, планів і віри у світле майбутнє, обірвалося надто рано. Він прагнув жити повноцінно, творити, змінювати країну на краще. Високу ціну заплатив Роман за наше право жити у вільній, демократичній державі.
Сьогодні він є одним із наймолодших Героїв Небесної Сотні та одним із її найяскравіших символів — прикладом мужності, самопожертви й незламності для всієї університетської спільноти.
Присутні вшанували пам’ять Героя покладанням квітів і запалених лампадок до пам’ятного Обеліску. У хвилині мовчання кожен подумки подякував тим, хто віддав своє життя за Україну.
«Події, що відбувалися у 2014 році на Майдані, і героїзм, подвиги Героїв Небесної Сотні стали першою чіткою ознакою для всього світу, що Україна — це не просто держава. Це нація, яка здатна стати на захист своїх прав, своєї свободи, своїх цінностей і свого європейського майбутнього. Для нас, для університетської спільноти, надзвичайно важливо організовувати такі заходи, адже ми прагнемо, щоб наші студенти знали ці події не лише з підручників з історії України, а й зі спогадів очевидців — наших випускників, викладачів, рідних Романа Гурика. Ми маємо пам’ятати: стоячи тут, навчаючись і працюючи, ми несемо відповідальність не лише за збереження пам’яті про наших героїв та гідне вшанування їхнього подвигу, а й за те, щоб сьогодні жити, навчатися й працювати достойно — завдячуючи тим, хто віддав за це своє життя, найдорожче, що мав», — зазначила у своєму виступі ректорка університету Валентина Якубів.
Мати Героя, Ірина Гурик, у своєму слові наголосила на важливості єдності українців у час випробувань, підкресливши, що боротьба за свободу триває й сьогодні. Вона подякувала університетській спільноті за збереження світлої пам’яті про її сина та всіх Героїв Небесної Сотні, за виховання молоді в дусі патріотизму, гідності й любові до України.
За її словами, найкращою даниною пам’яті є наша щоденна праця задля держави, взаємна підтримка та віра в перемогу правди.
Пам’ять про Романа Гурика — це не лише спогад про трагічні події. Це жива відповідальність кожного з нас. Це нагадування про те, що свобода не дається назавжди — її виборюють і захищають.
Нехай подвиг Романа та всіх Героїв Небесної Сотні буде для нас дороговказом. Нехай їхня жертовність зміцнює нашу віру, додає сил у навчанні, праці й служінні Україні. Бо допоки ми пам’ятаємо — вони живуть у наших серцях, у наших вчинках, у нашому прагненні будувати сильну, вільну й гідну державу.
