Сьогодні у Карпатському національному університеті імені Василя Стефаника відбулася презентація монографії академіка НАПН України, професора Олега Топузова та члена-кореспондента НАПН України, професора, голови Вченої ради університету Ігоря Цепенди — «Навчальна книга в освітньому процесі: національні основи, практика, досвід».
Модерувала захід декан педагогічного факультету, рецензент видання Оксана Кондур.
Привітала авторів та усіх присутніх ректорка КНУВС Валентина Якубів, яка відзначила важливість представленої монографії для розвитку сучасної української освіти та подякувала авторам за ґрунтовну дослідницьку роботу і вклад у формування нової культури навчальної книги.
У монографії автори аналізують завдання та функції навчальної літератури, її різновиди й роль в організації освітнього процесу в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти.
Член-кореспондент НАПН України, професор, голова Вченої ради університету Ігор Цепенда розповів:
«Ми презентуємо цю працю: щоб показати, як від рукописної книги бере початок системна передача знань. Знання можна передавати усно — через билини та легенди, — але саме книга робить цей процес тривалим, системним і надійним.
Навчальна книга є стратегічним фундаментом розбудови держави. Якщо подивитися на те, як створюють підручники в різних країнах, то можна побачити: підручник — це обличчя держави. З одного боку, він відображає рівень інтелектуального розвитку суспільства — і тих, хто пише, і тих, хто навчається за цими матеріалами. З іншого — це інструмент збереження національної складової, навіть коли ми інтегруємося в європейську систему стандартів. Надзвичайно важливо поєднувати традиції з інноваціями. Якщо подивитися на нашу монографію, можна побачити, що вона орієнтована й на дослідників: багато її розділів можуть стати основою для окремих самостійних монографій, адже охоплено дуже широке коло проблем, пов’язаних із сучасною навчальною книгою. Тут представлені і гуманітарні, і природничі науки.
Але головне питання залишається незмінним: як створити навчальну книгу, яку легко і природно сприйматиме той, хто прагне отримати знання. Аналіз методик показує, що навіть у багатьох європейських підручниках сьогодні використовують комікси — виключно для того, щоб зацікавити студента і підкреслити ключові думки. Адже передача знань — головне завдання кожного навчального посібника. Автор має не просто відтворити фактичний матеріал, а встати на бік читача — того, хто буде сприймати цей матеріал. Ми проаналізували безліч підходів, і в центрі всього нашого дослідження була саме українська навчальна книга, її розвиток, практика та досвід».
Академік НАПН України, професор Олег Топузов зазначив:
«Ми визначили навчальну книгу не просто як підручник для опанування певного предмета, а як цілісну педагогічну систему. Це комплекс взаємопов’язаних елементів, які формують навчальну книгу як інструмент розвитку критичного й креативного мислення. Вона допомагає вибудувати індивідуальну освітню траєкторію як учителя, так і учня та враховує ті компетентності, які є визначальними для людини XXI століття.
У основу нашої роботи покладено теоретичні й практичні дослідження, які ми здійснили разом із Ігорем Євгеновичем, зосереджуючись на національних засадах освіти в Україні. Книга має вступ, передмову та шість розділів.
Основою став ретроспективний аналіз розвитку української навчальної книги, яка пройшла тривалий і непростий шлях — від рукописних матеріалів, що використовувалися в європейських університетах, до становлення власної традиції в українських закладах освіти. Цей шлях був складним: і царська Росія, і низка інших політичних чинників довгий час не дозволяли українській навчальній книзі увійти в університети та школи. Але сьогодні, на мій погляд, феномен української навчальної книги відбувся.
Незважаючи на електронні формати й цифровізацію світу, навчальна книга залишається і надалі буде незмінною складовою освіти — від базової середньої до вищої. У нашій праці ми розглядаємо питання завдань, пріоритетів і принципів створення змісту навчальної книги, а також експертної оцінки цих матеріалів — починаючи від шкільної освіти й завершуючи професійною, фаховою передвищою та вищою освітою».
Поділилися також своїми міркуваннями колеги-викладачі про цінність наукового видання, наголошуючи, що монографія поєднує історичний досвід, сучасні підходи та практичні рекомендації, які стануть основою для подальшого розвитку української навчальної книги.
У центрі наукового дослідження — національні основи, накопичений досвід і сучасна практика підручникотворення. Систематизовано принципи створення навчальної літератури з природничо-математичних дисциплін, окреслено наукові засади підручникотворення у сфері гуманітарної освіти, а також особливості підручників для закладів вищої освіти.
Окрему увагу приділено освітнім завданням і сучасним підходам до розроблення та використання електронних підручників.
