Стартувала ХХ Міжнародна Фреїківська конференція з фізики і технології тонких плівок та наносистем

Сьогодні, 7 жовтня, у Карпатському національному університеті імені Василя Стефаника урочисто розпочалася ХХ Міжнародна Фреїківська конференція з фізики і технології тонких плівок та наносистем (ICPTTFN-XX) — одна з найавторитетніших наукових подій у галузі фізики твердого тіла, нанотехнологій та матеріалознавства.

Цьогорічна конференція має ювілейний характер і зібрала провідних учених із різних куточків світу — України, Великої Британії, Ізраїлю, Вірменії, США, Німеччини, Польщі, Норвегії, Словенії та інших країн. Загалом у програмі заявлено 179 наукових доповідей.

Головою організаційного комітету виступив професор Любомир Никируй, завідувач кафедри фізики та астрономії Карпатського університету. 

У відкритті конференції взяли участь представники керівництва університету, провідні науковці, молоді дослідники та гості з різних країн.

«Хочу подякувати всім вам за те, що ви — не завдяки, а всупереч обставинам — підтримуєте розвиток української науки, зокрема природничих наук. Ті показники, які ми сьогодні маємо, переконливо свідчать: коли об’єднані зусилля, є спільність завдань і наукова солідарність — можна реалізувати дуже багато важливих проєктів. Ця конференція та ваша активна участь у ній — яскраве підтвердження того, що фізики України й усього світу становлять єдину, міцну спільноту великих науковців, які бачать мету, знають шлях до неї й досягають вражаючих результатів. Сьогоднішні здобутки української науки, особливо у сфері фізики, доводять, що ми не лише маємо славну історію, але й гідно продовжуємо традиції наших провідних учених. Ми маємо всі підстави з упевненістю дивитися у майбутнє української науки та її наукових шкіл», – відзначив у вітальному слові в.о. ректора КНУВС Ігор Цепенда.

Завідувач кафедри кафедри фізики і хімії твердого тіла Любомир Никируй розповів: «Сьогодні ми розпочинаємо 20-ту ювілейну Міжнародну конференцію з фізики і технології тонких плівок та наносистем. Ця конференція об’єднує дослідників, які працюють над створенням нових матеріалів у галузі тонких покриттів. Йдеться про найрізноманітніші напрямки — від сенсорів і приладів до різних типів покриттів і наноструктур. Наноструктури сьогодні охоплюють практично всі сфери нашого життя. І саме ті, хто вміє їх створювати, знає їхні властивості та пропонує нові рішення, зібралися тут — хтось особисто, а хтось долучився онлайн. Мета нашої конференції — обговорити сучасний стан досліджень, знайти спільні точки дотику та окреслити перспективи подальшого розвитку цієї надзвичайно важливої галузі».

Серед запрошених доповідачів — видатні науковці: академік Христина Гнатенко, професори Максим Стріха, Василь Шендеровський, Петро Трохимчук (Україна), а також міжнародні гості — професорка Ребекка Мілот (Університет Ворика, Велика Британія), професор Зіновій Дашевський (Університет Бен-Гуріона, Ізраїль), професор Пайцар Манташян (Інститут хімічної фізики НАН Вірменії), професор Еліас Тав (Університет Карнегі-Меллон, США), доктор Ніколас Бірман (Університет Білфельду, Німеччина), професор Тарас Паращук (AGH University, Польща), доктор Пау Лі (Університет Південно-Східної Норвегії), професор Маттіа Фанетті (Університет Нової Горіци, Словенія) та інші.

Тематика конференції охоплює широкий спектр сучасних наукових напрямів:

— технологію тонких плівок і методи їх дослідження;

— фізико-хімічні властивості наноматеріалів;

— застосування наносистем у медицині, енергетиці, обороні, космосі;

— функціональні матеріали з нановключеннями;

— історію наукових відкриттів та розвиток освітніх програм у сфері нанотехнологій.

Особливу увагу цього року приділено прикладним аспектам досліджень — впровадженню тонкоплівкових і наноструктурних технологій у різні галузі, зокрема біотехнологію, енергетику та інформаційні системи.

У межах конференції також відбудуться супутні заходи: 

— тренінгова сесія для молодих учених у межах проєкту Nano BioTech Nexus (за підтримки програми Horizon Europe); 

— спеціальні секції: «Забуті імена в українській науці», «Участь українських учених у програмі ЄС “Горизонт Європа”», «Розвиток українських наукових журналів фізико-хімічного спрямування», а також презентація сучасних досліджень науковців Карпатського університету.

Конференція триватиме до 10 жовтня 2025 року у змішаному форматі — очно та онлайн.

Матеріали заходу традиційно будуть опубліковані у спеціальному випуску міжнародного наукового журналу Journal of Physics: Conference Series (IOP Publishing, Bristol, UK).