На запрошення директора громадської організації «Екологічно-гуманітарне об’єднання “Зелений Світ”» Олександра Степаненка студенти факультету філології під керівництвом доцентки кафедри світової літератури і порівняльного літературознавства Тамари Ткачук взяли участь у літературних читаннях, приурочених 137-й річниці від Дня народження великого «Гомера Чорногори», «співця Гуцульщини» — Станіслава Вінценза. Захід відбувся у селі Слобода Коломийського району.
Цьогоріч Карпатський національний університет імені Василя Стефаника спільно з Бібліотекою імені Станіслава Вінценза у Слободі, ГО «ДІЄ: Добрі Ідеї Єднають», ЕГО «Зелений Світ» та громадою села виступив співорганізатором цього важливого культурного дійства.
Студенти підготували українською та польською мовами мозаїку оригінальних фрагментів із тетралогії «На високій полонині», у яких зафіксовано побут, звичаї, любов до природи, гармонію світосприйняття, господарські традиції та багатство міфотворчості гуцулів. Читання стали своєрідним вінець пам’яті про письменника й свідченням цінності діалогу культур, толерантності та взаємоповаги — тем, що особливо актуальні сьогодні.
Ініціаторами заходу стали директор ЕГО «Зелений Світ» Олександр Степаненко та директорка бібліотеки імені С. Вінценза у Слободі Любов Мотринець. Саме завдяки їхній активній праці щороку вдається об’єднати молодь Слободи й Печеніжина навколо вшанування пам’яті про талановитого «Сократа Гуцульщини». Станіслав Вінценз прославив гуцулів як автентичних мешканців Карпат, створив гімн красі Карпатського краю, виступав дипломатичним захисником їхніх інтересів, пояснював причини бунту Олекси Довбуша, з любов’ю ставився до мови, традицій та духовності карпатського народу.
Цьогоріч читання отримали статус Міжнародних. До Слободи завітали дослідники творчості Вінценза та почесні гості з Вроцлавського університету: професор Ян Анджей Хороши — керівник майстерні з досліджень спадщини Вінценза та директор Вроцлавського «Дому літератури» — і магістрантка, дослідниця листування письменника з Юзефом Чапським Магдалена Мєнтус. Також участь узяли представники «Карпатського товариства» на чолі з віце-президентом Лешеком Римаровичем.
Слово про письменника виголосили Олександр Степаненко, професор Ян Анджей Хороши, Лешек Римарович, доцентка Тамара Ткачук, доцентка Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка Наталія Пасічник та доктор біології Юрій Нестерук. Присутні з цікавістю прослухали доповідь Олександра Степаненка про життєвий і творчий шлях митця, а також взяли участь у майстер-класі з художнього перекладу тетралогії англійською мовою.
У своїх виступах студентки та викладачі наголосили на важливості унікальної спадщини Станіслава Вінценза для України, особливо сьогодні — у час складної боротьби за наше існування. Завершили дійство спільною колядою «Небо і земля» та її польською версією «Dzisiaj w Betlejem» як символом єднання культур.
Зустріч модерувала й підготувала святкову програму директорка бібліотеки імені С. Вінценза Любов Мотринець. Її родина разом з Олександром Степаненком традиційно створили для гостей атмосферу тепла, діалогу й духовної єдності. Лунали гуцульські пісні, звучало кремінне слово Олекси Довбуша, виступали аматорські колективи Слободи.
Дійство відбувалося біля меморіального каменю Станіславові Вінцензу, встановленого на місці батьківської хати письменника. Учасники також відвідали пам’ятний камінь Іванові Франкові з написом «Вірю в сила духа. Іванові Франкові — синові цієї землі», який свого часу встановив сам Вінценз, захоплений творчістю та харизмою Каменяра.
Після читань Любов Мотринець разом зі своєю родиною пригостила гостей гуцульськими стравами та ароматним чаєм. Атмосфера теплого спілкування, української пісні та карпатської гостинності підсилила відчуття єдності та вдячності.
Університет щиро дякує студентам за талановите декламування, а також Софії Стесі та Марті Татарчук — за світлини й відео. Висловлюємо подяку Олександрові Степаненку та Любові Мотринець за запрошення й неймовірно теплу атмосферу науки, діалогу й добра.
