У суботу, 29 листопада, відбулася конференція «Література — історія — переклад. Воєнні хроніки Аурелії Вилежинської». Подія завершила перекладацькі майстерні «Зона перекладу» для студентів і молодих науковців з України — проєкт, реалізований кафедрою слов’янських мов Карпатського національного університету та Університетом у Сєдльцях і фінансований коштами NAWA протягом останніх десяти місяців.
У програмі конференції представили перший український переклад воєнних хронік письменниці Аврелії Вилежинської, яку останнім часом відкривають заново. Вона була пов’язана зі Львовом, Варшавою та Парижем, а її біографія і досвід війни, описаний у хроніках, є важливим і близьким українському читачеві.
Підготовлений редакцією у складі Валерія Бутевича, Андрія Павлишина та Наталії Ткачик том, укладений із фрагментів хронік, відібраних Беатою Валєнцюк-Дейнекою, налічує понад чотириста сторінок тексту. Над українським перекладом працювали двадцять чотири молоді перекладачі. Їх було відібрано шляхом конкурсу з-поміж заявок студентів і випускників п’ятнадцяти академічних центрів, зокрема у Хмельницькому, Луцьку, Вінниці, Полтаві, Львові, Києві, Рівному, Тернополі та Одесі. Серед обраних студентів опинилися шість студенток полоністики Карпатського університету: Марина Мазурок, Вероніка Канюк, Діана Копис, Юлія Левандівська, Діана Стефінів, Юлія Заєць. За роботою молодих перекладачів стежили Наталія Ткачик, авторка перекладу щоденників Кароліни Лянцкоронської, Андрій Павлишин — перекладач мемуарів і біографій Александра Фредри, Єжи Фіцовського та Януша Корчака, а також творів Яцека Дукая та Бруно Шульца, а також Валерій Бутевич — автор перекладів творів Збіґнєва Герберта українською мовою.
Учасників конференції привітав Маріуш Чех, директор Відділу польської мови Національного агентства академічних обмінів (NAWA), який підкреслив роль перекладацьких проєктів у діяльностях, підтримуваних NAWA, та висловив визнання вже п’ятому виданню програми «Популяризація польської мови», реалізованої шляхом конкурсу NAWA кафедрою слов’янських мов Карпатського університету з ініціативи Саманти Бусіло, координаторки програми.
Декан факультету філології Роман Голод привітав організаторів і учасників проєкту з виходом публікації, яка, як він зазначив, у сучасних умовах буде цікавою і актуальною для українського читача. «Нині, в умовах повномасштабного вторгнення московщини на суверенну територію України, для наших громадян особливо цінним є досвід особистісного екзистенційного протистояння індивідуума обмеженню базових життєвих потреб і духовних цінностей людини», — наголосив Роман Голод.
Професор Беата Валєнцюк-Дейнекa, керівник проєкту, у вступній лекції представила постать Аурелії Вилежинської. Дискусійна панель за участі редакторів видання — Валерія Бутевича та Наталії Ткачик — була присвячена проблемам перекладу документальної літератури non-fiction, що вимагає особливої чутливості та відповідальності. Перекладач працює не лише з мовним рівнем тексту, а й з автентичним досвідом автора, часто позначеним воєнною травмою та сильним емоційним навантаженням. Доповідачі підкреслювали, що у випадку воєнних хронік Вилежинської важливо зберегти ритм запису, його репортажну безпосередність та історичну точність, одночасно враховуючи культурні контексти та примітки, важливі для українського читача.
У секції, присвяченій транслятології, учасники проєкту — Анна Димовська, Аліна Лясковська, Оксана Токаренко, Наталія Титаренко та Людмила Станіславова — представили специфіку перекладу воєнних хронік, зокрема роботу з примітками, евфемізмами та алюзіями, баланс між емоціями й фактами, особистим і універсальним. Кафедру слов’янських мов у цій секції представляла Наталія Щербій із доповіддю про неологізми в сучасних хроніках російсько-української війни. Мовознавчу секцію з доповіддю про мовний образ жінки у компаративному аспекті та роль жінки під час війни представляла Ольга Лазарович.
Особливою цінністю перекладацьких майстерень для студентів стала можливість безпосередньо консультуватися з досвідченими перекладачами літератури. Регулярні зустрічі, спільне обговорення фрагментів тексту та аналіз перекладацьких рішень створили унікальний освітній простір, де практика поєднувалася з експертними знаннями. Для багатьох учасників це був перший досвід роботи з текстом такого рівня складності та важливий крок у професійному розвитку.
«Участь у програмі має для мене велику цінність, адже дозволяє працювати з унікальним літературним матеріалом та розвивати конкретні перекладацькі навички. Це також можливість відкривати менш відомі голоси в літературі й обмінюватися досвідом із іншими учасниками. Програма підтримує мій розвиток і розширює погляд на переклад та історію літератури», — зазначила одна з учасниць.
Підсумовуючи програму та передаючи публікацію до рук українського читача, редактори та команда проєкту висловили надію, що хроніки Вилежинської — письменниці з надзвичайно чутливим поглядом на повсякдення війни — викличуть живу реакцію, пробудять дискусії про історичну пам’ять і сучасний досвід конфлікту. Українські читачі знайдуть у книжці цінний документ епохи та літературний голос, який резонує з актуальними переживаннями та роздумами.
