Другий день ХVІІІ українсько-польських зустрічей у Яремче: дипломатичні дискусії, презентації книг і погляд у майбутнє

У Яремче тривають ХVІІІ українсько-польські зустрічі. Другий день форуму був насичений дискусіями та презентаціями, що торкалися найактуальніших питань українсько-польських відносин.

Відкрила день панельна дискусія «Відносини України та Польщі в умовах геополітичної конкуренції великих держав», у якій взяли участь відомі дипломати: колишні посли України в Республіці Польща Маркіян Мальський та Олександр Никоненко, колишній генеральний консул України в Кракові Михайло Бродович, а також колишній посол Польщі в Україні Ярослав Ключковський.

Михайло Бродович наголосив: «Незалежність Польщі залежить від незалежності України. Наші свободи взаємопов’язані. Відносини нині проходять випробування через геополітичну ситуацію, але союз України й Польщі є неминучим. Разом ми досягаємо більшого, а справедливість має бути на нашому боці».

Ярослав Ключковський підкреслив, що головне завдання обох держав — «зробити все, щоб наш сценарій розвитку був найкращим». Він закликав до подальшого поглиблення стратегічного партнерства між Україною та Польщею.

Маркіян Мальський зазначив, що функція дипломатів — «намалювати сітку, виставити прапорці», адже конкуренція великих держав сьогодні визначає формування нового світового порядку. Він підкреслив важливість ролі США та Китаю й поставив питання, чи може сучасна Росія вважатися великою державою.

Олександр Никоненко подякував організаторам форуму та підкреслив, що нині сформувалися передумови для українсько-польської ініціативи: «В України і Польщі — одна доля в майбутньому. Нам слід шукати нові форми співпраці. Сьогодні вирішується доля української нації, і було б важливо, якби Польща взяла на себе частину спільних проєктів для перемоги України. Питання історичних травм, зокрема Волинського відлуння, зараз не на часі: мертві можуть почекати, а живі помирають сьогодні».

У межах форуму відбулася низка презентацій книг. Серед них — україномовна версія щоденника Дональда Туска «Щиро» у перекладі науковця і викладача Миколи Ярмоленка.

До Карпатського університету було передано підручники з польської мови. Видавництво «Гельветика» представило монографії авторів із Києва, Дрогобича та Львова.

Окрему увагу привернула презентація монографії професора, відомого історика Богдана Гудя «Від Люблінської унії до волинських масакр. Чотири есе про польсько-українську історію», а також дослідження «Волинь у роки Другої світової війни: соціально-політичне становище, міжетнічні взаємини, радянізація».

Професор Гудь наголосив: «Чому була Волинь? Не було підстав для націоналістичних настроях. Але. Пояснювати, не значить виправдовувати. Все, що було на Волині у 1943 році заслуговує на засудження. Мають бути знайдені поховання, ексгумовані загиблі і створені могили. Це робиться не для України чи Польщі, а для всього цивілізованого світу. Події на Волині у 1943 році заслуговують на засудження. Це має бути зрозумілим для всього цивілізованого світу».

У презентації взяв участь заступник міністра закордонних справ України Олександр Міщенко. Він акцентував на необхідності опори на науково обґрунтовані джерела та правильні наративи у формуванні суспільної думки: «Ми прагнемо знайти спільну мову з польськими колегами. Молодь часто отримує інформацію з TikTok чи YouTube, але суспільство потребує правдивих джерел. Люди шукають логічної й достовірної інформації — не проукраїнської чи пропольської, а саме правдивої».

Заступник міністра підкреслив: «Реноме автора завжди впливає на мій вибір. Ми проводимо круглі столи з українськими істориками й виходимо на діалог із польськими колегами. Щоб упевнено почуватися в цьому середовищі, я постійно читаю . — щодня по кілька десятків сторінок. Це дуже важливо, адже питання історичної спадщини набуло значного напруження. Ми бачили, що восени минулого року різко зросли негативні настрої в Польщі щодо українців. Вони почали спадати тільки після дозволу на ексгумацію, і це рішення справді знизило градус напруги. Але питання залишаються, і ми прагнемо знайти спільну мову з польськими колегами. Важливо посилати суспільству правильні наративи, особливо для молоді».

На переконання заступника міністра, люди хочуть логічної й правдивої інформації — не «проукраїнської» чи «пропольської», а саме правдивої. «Без досліджень, які сьогодні проводять наші історики, цього не досягти. Я ціную авторів, яким можу довіряти, бо знаю, що не витратив час даремно і не отримав інформацію, яку завтра спростують. Саме цю книжку я вважаю головною серед тих, які зараз вивчаю», — зазначив Олександр Міщенко.

День завершився обговоренням «Існуючі та потенційні загрози в контексті вступу України до Європейського Союзу».

Підсумовуючи другий день форуму, в.о. ректора Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Ігор Цепенда подякував організаторам і всім експертам, підкресливши, що коло учасників українсько-польських зустрічей у Яремче з кожним роком зростає, а дискусії допомагають досягти взаєморозуміння шляхом наукової дипломатії.

Нагадаємо, українсько-польські зустрічі в Яремче — єдиний в Україні регулярний науковий форум, який вже 18 років поспіль збирає дипломатів, науковців та експертів з обох країн.

Цьогорічна тема — «Україна та Польща в умовах формування нового світового порядку».

Організаторами виступили Карпатський національний університет імені Василя Стефаника, Студії східноєвропейських досліджень Варшавського університету, Інститут політичних та етнонаціональних досліджень імені Івана Кураса НАН України.

Партнери форуму — Представництво Польської академії наук у Києві, ГО „Kurier Galicyjski”, Фонд «Свобода і Демократія» та Інститут польської культури в Києві.